1. Словник української мови в 11 томах

уповання

УПОВА́ННЯ, я, с., рідко. Тверда надія.

— Знайшов чим вихвалятися. Чи не оте уповання на Саву Петровича призвело тебе до краху, до розбитого корита?.. (Ряб., Жайворонки, 1957, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уповання — упова́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. уповання — УПОВА́ННЯ (ВПОВА́ННЯ), я, с., рідко. Тверда надія; сподівання. І до мого переїзду на столицю душа моя була повна того вповання, котрому .. судила доля сповнитись ще вельми нескоро (П. Куліш); – Знайшов чим вихвалятися. Словник української мови у 20 томах
  3. уповання — -я, с., рідко. Тверда надія. Уповання на Бога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уповання — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч. Словник синонімів української мови
  5. уповання — Уповання, -ня с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання. К. Псал. 139. Словник української мови Грінченка