1. Словник української мови в 11 томах

упокорюватися

УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.

1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі.

Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Вільде, Сестри.., 1958, 549).

2. тільки недок. Пас. до упоко́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упокорюватися — упоко́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упокорюватися — див. коритися Словник синонімів Вусика
  3. упокорюватися — УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УПОКОРЯ́ТИСЯ (ВПОКОРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. 1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. Словник української мови у 20 томах
  4. упокорюватися — (впокорюватися), -ююся, -юєшся, упокорятися (впокорятися), -яюся, -яєшся, недок., упокоритися (впокоритися), -рюся, -ришся, док. 1》 Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. 2》 тільки недок. Пас. до упокорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упокорюватися — Упоко́рюватися, -рююся, -рюєшся; упоко́ритися, -ко́рюся, -ко́ришся, -ряться перед ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)