упослідженість
УПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ (ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ), ності, ж. Стан за знач. упослі́джений.
Як глибоко вросла в нього [Дмитра] свідомість своєї немочі, приниженості й упослідженості! Навіть тепер, коли бачить усе власними очима, коли сам вірно виконує всі накази бідняцької влади — не вірить, що житиме краще (Ірчан, II, 1958, 402).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упослідженість — упослі́дженість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- упослідженість — УПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ (ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ), ності, ж. Стан за знач. упослі́джений. Як глибоко вросла в нього [Дмитра] свідомість своєї немочі, приниженості й упослідженості!... Словник української мови у 20 томах
- упослідженість — (впослідженість), -ності, ж. Стан за знач. упосліджений. Великий тлумачний словник сучасної мови