упослідженість

УПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ (ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ), ності, ж. Стан за знач. упослі́джений.

Як глибоко вросла в нього [Дмитра] свідомість своєї немочі, приниженості й упослідженості! Навіть тепер, коли бачить усе власними очима, коли сам вірно виконує всі накази бідняцької влади — не вірить, що житиме краще (Ірчан, II, 1958, 402).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упослідженість — упослі́дженість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. упослідженість — УПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ (ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ), ності, ж. Стан за знач. упослі́джений. Як глибоко вросла в нього [Дмитра] свідомість своєї немочі, приниженості й упослідженості!... Словник української мови у 20 томах
  3. упослідженість — (впослідженість), -ності, ж. Стан за знач. упосліджений. Великий тлумачний словник сучасної мови