1. Словник української мови в 11 томах

упросити

УПРОСИ́ТИ див. упро́шувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упросити — упроси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упросити — УПРОСИ́ТИ див. упро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  3. упросити — див. упрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упросити — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. упросити — Упросити, -шу, -сиш гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. І. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84. Словник української мови Грінченка