упросити
упроси́ти
див. упрошувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упросити — упроси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упросити — УПРОСИ́ТИ див. упро́шувати. Словник української мови у 20 томах
- упросити — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
- упросити — УПРОСИ́ТИ див. упро́шувати. Словник української мови в 11 томах
- упросити — Упросити, -шу, -сиш гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. І. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84. Словник української мови Грінченка