упідлеглений
УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упідле́глити;
// у знач. прикм. Підпорядкований комусь;
// у знач. iм. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упідлеглений — упідле́глений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- упідлеглений — УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до упідле́глити; // у знач. прикм. Підпорядкований комусь.; // у знач. ім. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою. Словник української мови у 20 томах
- упідлеглений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упідлеглити. || у знач. прикм. Підпорядкований комусь. || у знач. ім. упідлеглений, -ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою. Великий тлумачний словник сучасної мови