упідлеглений
упідле́глений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до упідлеглити.
|| у знач. прикм. Підпорядкований комусь.
|| у знач. ім. упідлеглений, -ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упідлеглений — упідле́глений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- упідлеглений — УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до упідле́глити; // у знач. прикм. Підпорядкований комусь.; // у знач. ім. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою. Словник української мови у 20 томах
- упідлеглений — УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упідле́глити; // у знач. прикм. Підпорядкований комусь; // у знач. iм. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою. Словник української мови в 11 томах