упійманий
УПІ́ЙМАНИЙ (ВПІ́ЙМАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упійма́ти 1-4.
Впіймані рибки довго і глухо стукали в човні (Донч., V, 1957, 8);
У ту клітку дід упійманого перепела пускатимуть (Вишня, II, 1956, 168);
// у знач. ім. упі́ймані, них, мн. (одн. упі́йманий, ного, ч.; упі́ймана, ної, ж.). Ті, кого впіймали.
Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєнно-польовому суду (Донч., III, 1956, 123);
// упі́ймано, безос. присудк. сл.
Сонце вже впіймано об’єктивами 5-метрового коронографа та збільшувальної установки.. Затемнення почалось (Веч. Київ, 23.XI 1968, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упійманий — упі́йманий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- упійманий — УПІ́ЙМАНИЙ (ВПІ́ЙМАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упійма́ти 1–4. Впіймані рибки довго і глухо стукали в човні (О. Донченко); У ту клітку дід упійманого перепела пускатимуть (Остап Вишня); // у знач. ім. упі́ймані, них, мн. (одн. упі́йманий, ного... Словник української мови у 20 томах
- упійманий — (впійманий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упіймати 1-4). || упіймано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. упіймані, -них, мн. (одн. упійманий, -ного, ч.; упіймана, -ної, ж.).Ті, кого впіймали. Великий тлумачний словник сучасної мови