уривочок
УРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ури́вок.
Тонкий голосок її [Одарочки] то бринів, як струна,.. то рвався, переливаючись, то нижче, то вище, і вона складала з тих голосних уривочків довгий разок пісні (Мирний, І, 1954, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уривочок — ури́вочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- уривочок — УРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ури́вок. Тонкий голосок її [Одарочки] то бринів, як струна, .. то рвався, переливаючись, то нижче, то вище, і вона складала з тих голосних уривочків довгий разок пісні (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- уривочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до уривок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уривочок — Уривок, -вка м. Обрывокъ, отрывокъ. ум. уривочок. Словник української мови Грінченка