1. Словник української мови в 11 томах

урочистість

УРОЧИ́СТІСТЬ (ВРОЧИ́СТІСТЬ), тості, ж.

1. Абстр. ім. до урочи́стий.

З великою урочистістю й теплотою пройшло там [у Грузії] у 1951 р. святкування 80-річчя з дня народження Лесі Українки (Рильський, IX, 1962, 115);

Бутневич кінчив промову дуже скоро, — дощ зривав усю урочистість зустрічі (Мик., II, 1957, 563);

Вечеря набрала родинної святковості й врочистості (Баш, На.. дорозі, 1967, 87);

Дехто почепив піонерського галстука просто поверх фуфайки або пальтечка: нехай усі бачать урочистість сьогоднішнього дня (Кучер, Прощай.., 1957, 221);

Відчувалась якась урочистість, всіх охопило загальне піднесення. У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Збан., Малин. дзвін, 1958, 178);

Порівняння вносять то елементи гумору, то надають мові урочистості й поважності (Укр. літ., 9, 1957, 60);

Довкола відчувалось піднесення, відчувалась урочистість прощання, кришталеве почуття дружби й любові (Сміл., Зустрічі, 1936, 208).

2. перев. у мн. Урочисті заходи, дії на відзначення якоїсь знаменної дати, події і т. ін.

В ніч перед великими урочистостями князь Ярослав однаково вибрав час, щоб прийняти в гридниці Ситника (Загреб., Диво, 1968, 695);

Ювілейні урочистості завершувалися в парку, на багатотисячному стадіоні (Літ. Укр., 2.VІІ 1968, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урочистість — урочи́стість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. урочистість — [ўрочис'т'іс'т'] = врочистість -стос'т'і, ор. -с'т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. урочистість — УРОЧИ́СТІСТЬ (ВРОЧИ́СТІСТЬ), тості, ж. 1. Абстр. ім. до урочи́стий. З великою урочистістю й теплотою пройшло там [у Грузії] у 1951 р. святкування 80-річчя з дня народження Лесі Українки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. урочистість — (врочистість), -тості, ж. 1》 Абстр. ім. до урочистий. 2》 перев. у мн. Урочисті заходи, дії на відзначення якоїсь знаменної дати, події і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урочистість — Урочи́стість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)