урізок
УРІ́ЗОК, зка, ч., рідко. Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок.
І вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Л. Укр., III, 1952, 676);
Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння і балакали (Фр., V, 1951, 384).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урізок — урі́зок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- урізок — Витинок, утинок Словник чужослів Павло Штепа
- урізок — УРІ́ЗОК, зка, ч., рідко. Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок. І вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння і балакали (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- урізок — -зка, ч., рідко. Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урізок — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови