урізок
ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Півстоліття — немалий строк лише в житті окремої людини, а в житті суспільства — це дуже короткий відрізок часу (з журналу); Такт — це відрізок музичного твору; На цім відтинку шляху амфібія рухалась ще без особливих труднощів (О. Гончар); Попервах я навіть не вірю своїм вухам: інтервали між вибухами начебто довшають... Та ні, таки довшають (Н. Тихий); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Яновський); Вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернула душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах); У штабі Данило вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- урізок — урі́зок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- урізок — Витинок, утинок Словник чужослів Павло Штепа
- урізок — УРІ́ЗОК, зка, ч., рідко. Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок. І вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння і балакали (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- урізок — -зка, ч., рідко. Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урізок — УРІ́ЗОК, зка, ч., рідко. Частина, шматок чого-небудь відрізаного; відрізок. І вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Л. Укр., III, 1952, 676); Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння і балакали (Фр., V, 1951, 384). Словник української мови в 11 томах