1. Словник української мови в 11 томах

уснопоетичний

УСНОПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що фолькло́рний.

Міркування К. Маркса про фольклор містять у собі ключ до розкриття типових процесів та явищ в уснопоетичній творчості різних народів світу (Рад. літ-во, 7, 1968, 93);

Уснопоетична мова народу (уривки пісень, дум, прислів’я, приказки та ін.) органічно вплітається в єдину мовностилістичну тканину роману [П. Панча «Гомоніла Україна»] (Іст. укр. літ., II, 1956, 459).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уснопоетичний — уснопоети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уснопоетичний — УСНОПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що фолькло́рний. Уснопоетична мова народу (уривки пісень, дум, прислів'я, приказки та ін.) органічно вплітається в єдину мовностилістичну тканину роману [П. Панча “Гомоніла Україна”] (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. уснопоетичний — -а, -е. Те саме, що фольклорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уснопоетичний — ФОЛЬКЛО́РНИЙ, УСНОПОЕТИ́ЧНИЙ, НАРОДНОПОЕТИ́ЧНИЙ. Вона захоплювалась збиранням і записуванням пісень і всякого іншого фольклорного матеріалу (П. Словник синонімів української мови