усно

У́СНО. Присл. до у́сний.

Радянський народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов’язкової усності фольклору: здебільшого усно (Рильський, IX, 1962, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усно — у́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. усно — Присл. до усний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усно — У́СНО. Присл. до у́сний. Народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов'язкової усності фольклору: здебільшого усно (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах