усно
у́сно
Присл. до усний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усно — у́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- усно — У́СНО. Присл. до у́сний. Народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов'язкової усності фольклору: здебільшого усно (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- усно — У́СНО. Присл. до у́сний. Радянський народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов’язкової усності фольклору: здебільшого усно (Рильський, IX, 1962, 208). Словник української мови в 11 томах