усно

у́сно

Присл. до усний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усно — у́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. усно — У́СНО. Присл. до у́сний. Народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов'язкової усності фольклору: здебільшого усно (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. усно — У́СНО. Присл. до у́сний. Радянський народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов’язкової усності фольклору: здебільшого усно (Рильський, IX, 1962, 208). Словник української мови в 11 томах