усно
У́СНО.
Присл. до у́сний.
Народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов'язкової усності фольклору: здебільшого усно (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усно — у́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- усно — Присл. до усний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усно — У́СНО. Присл. до у́сний. Радянський народ творить і усно? Так, можемо порадувати прихильників обов’язкової усності фольклору: здебільшого усно (Рильський, IX, 1962, 208). Словник української мови в 11 томах