1. Словник української мови в 11 томах

успадковування

УСПАДКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. успадко́вувати.

Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар, у результаті чого йому вдалось розкрити закономірності успадковування гібридами ознак батьків (Наука.., 9, 1956, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. успадковування — успадко́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. успадковування — УСПАДКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. успадко́вувати. Процес успадковування в народному мистецтві має полягати не в сліпому копіюванні застарілих мотивів, а в їх переосмисленні на творчих засадах живого народного образотворчого мистецтва (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. успадковування — -я, с. Дія за знач. успадковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови