успадковувати

УСПАДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УСПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.).

Деякі держави є монархіями. Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 7).

2. Сприймати від батьків, від предків які-небудь спадкові риси, особливості, якості.

Були одержані зеброїди — гібриди зебри із звичайним конем, які успадковують форму тіла, голови, зріст коня і силу та витривалість зебр (Наука.., 7, 1965, 34);

— Тато мій — талановитий конструктор, ну і… Я думаю, ще від нього успадкувала здібності (Донч., V, 1957, 245);

Власне, це від матері успадкувала Катя вугляно-чорні очі та рівне, майже синє.. волосся (Перв., Дикий мед, 1963, 31).

3. Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням як спадок від чого-небудь.

Усатівські племена, успадковуючи, можливо, східні традиції, клали жіночі фігурки в поховання (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 69);

Своє ремесло вона успадкувала від матері (Добр., Тече річка.., 1961, 214);

Од великих письменників минулого успадкувала радянська література дорогоцінну рису — служіння народу, почуття відповідальності перед народом (Рильський, IX, 1962, 183).