успадковувати

УСПАДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УСПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.).

Деякі держави є монархіями. Глава монархії – король або королева – успадковує владу (з навч. літ.).

2. Сприймати від батьків, від предків які-небудь спадкові риси, особливості, якості.

Були одержані зеброїди – гібриди зебри із звичайним конем, які успадковують форму тіла, голови, зріст коня і силу та витривалість зебр (з наук.-попул. літ.);

– Тато мій – талановитий конструктор, ну і... Я думаю, ще від нього успадкувала здібності (О. Донченко);

Власне, це від матері успадкувала Катя вугляно-чорні очі та рівне, майже синє .. волосся (Л. Первомайський).

3. Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням як спадок від чого-небудь.

Своє ремесло вона успадкувала від матері (С. Добровольський);

Од великих письменників минулого успадкувала .. література дорогоцінну рису – служіння народу, почуття відповідальності перед народом (М. Рильський);

Дієслівні форми без кінцевого -т(-ть) успадкували й зберегли українська та білоруська мови (з наук. літ.);

Усатівські племена, успадковуючи, можливо, східні традиції, клали жіночі фігурки в поховання (з наук.-попул. літ.).