1. Словник української мови у 20 томах

успадковуватися

УСПАДКО́ВУВАТИСЯ, о́вується, недок., УСПАДКУВА́ТИСЯ, у́ється, док.

1. Передаватися, прийматися у спадок.

Відомо, що робота мозку в цілісному організмі спрямовується впливом зовнішнього середовища і регулюється біологічними потребами – голодом, спрагою, рефлексом самозахисту і розмноження, що успадковуються (з наук. літ.).

2. Пас. до успадко́вувати.

Може, живе на тих островах особливий “дух місця“,.. і той дух успадковується новими мешканцями (П. Загребельний);

Образ Прометея так органічно входить в нашу літературу, успадковується нею як абсолютне надбання художнього освоювання людьми світу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. успадковуватися — успадко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. успадковуватися — [успадковуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. успадковуватися — -овується, недок. 1》 Передаватися, прийматися у спадок. 2》 Пас. до успадковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. успадковуватися — УСПАДКО́ВУВАТИСЯ, о́вується, недок. 1. Передаватися, прийматися у спадок. Відомо, що робота мозку в цілісному організмі спрямовується впливом зовнішнього середовища і регулюється біологічними потребами — голодом, спрагою... Словник української мови в 11 томах