успадкування
УСПАДКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. успадкува́ти.
На додаток вона [Маргарита Порфирівна] нагадала про міську парафію на Юр'ївщині й майбутнє успадкування п'ятикімнатного будинку (Б. Антоненко-Давидович);
Успадкування ознак, набутих організмом у процесі його життя, не тільки можливе, але й необхідне (з наук.-попул. літ.);
Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- успадкування — успадкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- успадкування — -я, с. Дія за знач. успадкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- успадкування — Перехід спадщини до однієї чи кількох осіб; підставою для у. є заповіт, у випадку його відсутності — закон. Універсальний словник-енциклопедія
- успадкування — УСПАДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. успадкува́ти. Успадкування ознак, набутих організмом у процесі його життя, не тільки можливе, але й необхідне (Наука.., 3, 1957, 2). Словник української мови в 11 томах
- успадкування — рос. наследование перехід майна і коштів померлого до його спадкоємців. Спадкоємцями стають або найближчі за законом родичі, або встановлюються за заповітом. Успадкування закріплене законом, міжнародним правом. Eкономічна енциклопедія