успадкування

Значення в інших словниках

1. успадкування — успадкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. успадкування — УСПАДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. успадкува́ти. На додаток вона [Маргарита Порфирівна] нагадала про міську парафію на Юр'ївщині й майбутнє успадкування п'ятикімнатного будинку (Б. Словник української мови у 20 томах
3. успадкування — Перехід спадщини до однієї чи кількох осіб; підставою для у. є заповіт, у випадку його відсутності — закон. Універсальний словник-енциклопедія
4. успадкування — УСПАДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. успадкува́ти. Успадкування ознак, набутих організмом у процесі його життя, не тільки можливе, але й необхідне (Наука.., 3, 1957, 2). Словник української мови в 11 томах
5. успадкування — рос. наследование перехід майна і коштів померлого до його спадкоємців. Спадкоємцями стають або найближчі за законом родичі, або встановлюються за заповітом. Успадкування закріплене законом, міжнародним правом. Eкономічна енциклопедія