1. Великий тлумачний словник сучасної мови

успадковувати

успадко́вувати

-ую, -уєш, недок., успадкувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.).

2》 Сприймати від батьків, від предків які-небудь спадкові риси, особливості, якості.

3》 Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням як спадок від чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. успадковувати — успадко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. успадковувати — Діставати у спадок <�спадщину>; (традиції) переймати, брати на озброєння; док. УСПАДКУВАТИ, одідичити. Словник синонімів Караванського
  3. успадковувати — УСПАДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УСПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.). Деякі держави є монархіями. Глава монархії – король або королева – успадковує владу (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. успадковувати — УСПАДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УСПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.). Деякі держави є монархіями. Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 7). Словник української мови в 11 томах