1. Словник української мови в 11 томах

усунений

УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усу́нути¹.

Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 3);

// усу́нено, усу́нуто, безос. присудк. сл.

[Зорін:] Де Грабчак?.. [Степан:] Хіба ви не знаєте? Його вже усунуто з посади старшого… (Баш, П’єси, 1958, 124).

УСУ́НЕНИЙ² див. всу́нений.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усунений — усу́нений 1 дієприкметник відстронений, зліквідований усу́нений 2 дієприкметник введений в середину чого-небудь Орфографічний словник української мови
  2. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (з наук.-попул. літ.); Звання президента України .. Словник української мови у 20 томах
  3. усунений — I усунутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усунути I. || усунено, усунуто, безос. присудк. сл. II див. всунений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усунений — Усу́нений і усу́нутий куди Правописний словник Голоскевича (1929 р.)