усунений

усу́нений

I усунутий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до усунути I.

|| усунено, усунуто, безос. присудк. сл.

II див. всунений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усунений — усу́нений 1 дієприкметник відстронений, зліквідований усу́нений 2 дієприкметник введений в середину чого-небудь Орфографічний словник української мови
  2. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (з наук.-попул. літ.); Звання президента України .. Словник української мови у 20 томах
  3. усунений — Усу́нений і усу́нутий куди Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 3); // усу́нено, усу́нуто, безос. присудк. сл. [Зорін:] Де Грабчак?.. Словник української мови в 11 томах