усунений
усу́нений
I усунутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до усунути I.
|| усунено, усунуто, безос. присудк. сл.
II див. всунений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усунений — усу́нений 1 дієприкметник відстронений, зліквідований усу́нений 2 дієприкметник введений в середину чого-небудь Орфографічний словник української мови
- усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (з наук.-попул. літ.); Звання президента України .. Словник української мови у 20 томах
- усунений — Усу́нений і усу́нутий куди Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- усунений — УСУ́НЕНИЙ¹, УСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усу́нути¹. Жінка [в царській Росії] була усунена від участі в громадсько-політичному житті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 3); // усу́нено, усу́нуто, безос. присудк. сл. [Зорін:] Де Грабчак?.. Словник української мови в 11 томах