утворювати
УТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., перех.
1. Робити що-небудь в процесі праці, творчості.
Удосвіта ж, чуть засіріє,.. сапери, разом з стрільцями, візьмуться утворювати зону загородження (Трубл., І, 1955, 64);
Мені здається, що якби ти мала літературний талан, ти б утворила на сій основі щось палкіше (Л. Укр., III, 1952, 688);
Співала [Маруся] пісню… Чи снила її в тихім передранішнім сні, чи зараз утворила в це свято натхнення — не знала сама, але співала (Хотк., II, 1966, 149);
Для гордості немає слів, Коли нові назвемо ми моря, Що їх народ радянський утворив, Скоряючи природу (Рильський, III, 1961, 113);
// Робити що-небудь в процесі якоїсь дії, руху і т. ін.
Двір запрудили вози, вози і вози як на ярмарку. Нескінченним чорним потоком розтікалися вони в різні кінці дворища, утворюючи пробки (Тют., Вир, 1964, 145);
Намагались [печеніги] забігти наперед, стиснути їх [руських воїнів] з боків, утворити нове коло… (Скл., Святослав, 1959, 638).
2. Виклика́ти появу, виникнення чого-небудь.
Вода ринула широкою пеленою з суцільного каменя, підпертого чотирма могутніми високими колонами, утворюючи внизу озерце (Сміл., Сад, 1952, 40);
На протилежність рослинам тваринні організми, як правило, можуть утворювати білок тільки з білкових речовин (Наука.., 1, 1957, 11);
Кущі в одному місці зовсім сплелися верховіттям, утворивши просторий купол (Смолич, II, 1958, 47);
Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров (Гончар, III, 1959, 43);
// Об’єднуючись, складати єдине ціле.
Іноді кілька сімей [вовків] збираються в гурт, утворюючи вовчу зграю (Наука.., 2, 1959, 46);
// тільки недок. Являти собою або якимсь своїм елементом, дією що-небудь.
Недавно я почув цей голос [горлиці] у чудесному лісі, де буки й тополі та інші листвяні дерева ніжним шумом своїм утворювали для нього щонайкраще тло, і зрадів йому, як голосові друга (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 74);
Бальні сукні дівчат утворювали химерний карнавал яскравих барв і кольорів (Донч., III, 1956, 17);
Між двома глиняними скелями, що утворюють вузькі ворота, вгорі — голубе небо, внизу — чиста, як сльоза, вода (Тют., Вир, 1964, 227).
3. Засновувати, організовувати що-небудь.
Робітники починають з того, що утворюють коаліції проти буржуа; вони виступають спільно для захисту своєї заробітної плати (Комун. маніф., 1947, 23).
4. тільки док. Зробити щось несподіване, незвичайне.
Не придумає, що б його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- утворювати — утво́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- утворювати — Творити, створювати, (комісію) складати, формувати, (спілку) засновувати, організовувати, закладати, п-к -ЮЮЧИЙ, що утворює, здатний <�покликаний> утворити, зайнятий утворенням, творець, сотворитель, утворювач, п-к |ви|творчий, конструктивний, фр. Словник синонімів Караванського
- утворювати — УТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., що. 1. Робити що-небудь в процесі праці, творчості. Удосвіта ж, чуть засіріє, .. сапери, разом з стрільцями, візьмуться утворювати зону загородження (М. Словник української мови у 20 томах
- утворювати — -юю, -юєш, недок., утворити, -орю, -ориш, док., перех. 1》 Робити що-небудь у процесі праці, творчості. || Робити що-небудь у процесі якоїсь дії, руху і т. ін. 2》 Викликати появу, виникнення чого-небудь. || Об'єднуючись, складати єдине ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утворювати — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (давати початок існуванню чого-небудь), СТВО́РЮВАТИ, ЗАСНО́ВУВАТИ, ЗАПОЧАТКО́ВУВАТИ, УТВО́РЮВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ЗАКЛАДА́ТИ, ЗБИВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- утворювати — Утво́рювати, -рюю, -рюєш; утвори́ти, -рю́, -риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)