утиратися
УТИРА́ТИСЯ¹ (ВТИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УТЕ́РТИСЯ (ВТЕ́РТИСЯ), утру́ся, утре́шся, док.
1. Утирати своє обличчя, тіло.
Вже й потомились [дівчата], вже і хусточками утираються, вже б їм і годі, вже і другим хочеться потанцювать… так що ж бо?— музика гра та й гра! (Кв.-Осн., II, 1956, 30);
Він ще раз линув води на голову, підвівся, узяв рушник і почав утиратись (Мирний, І, 1954, 325);
Дівчата біжать стрімголов умитися з криниці і втертися червоним поясом — на красу (Ю. Янов., II, 1958, 182);
Першої хвилини Юра заліз під канапу і почав був плакати. Але зразу ж утерся і пошкандибав до себе (Смолич, II, 1958, 19)
2. В’їжджуватися, робитися рівним (про дорогу, шлях).
3. тільки недок. Пас. до утира́ти¹ 1-4.
УТИРА́ТИСЯ² див. втира́тися¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утиратися — утира́тися 1 дієслово недоконаного виду утирати обличчя, тіло утира́тися 2 дієслово недоконаного виду входити в середину під час натирання Орфографічний словник української мови
- утиратися — УТИРА́ТИСЯ¹ (ВТИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УТЕ́РТИСЯ (ВТЕ́РТИСЯ), утру́ся, утре́шся, док. 1. Утирати своє обличчя, тіло. Вже й потомились [дівчата], вже і хусточками утираються, вже б їм і годі, вже і другим хочеться потанцювать... так що ж бо?... Словник української мови у 20 томах
- утиратися — I (втиратися), -аюся, -аєшся, недок., утертися (втертися), утруся, утрешся, док. 1》 Утирати своє обличчя, тіло. 2》 Виїжджуватися, робитися рівним (про дорогу, шлях). 3》 тільки недок. Пас. до утирати I 1-4). II див. втиратися I. Великий тлумачний словник сучасної мови