1. Словник української мови в 11 томах

утолочений

УТОЛО́ЧЕНИЙ (ВТОЛО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утолочи́ти.

Плац був гладко втолочений (Фр., V, 1951, 383).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утолочений — утоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. утолочений — УТОЛО́ЧЕНИЙ (ВТОЛО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утолочи́ти. Плац був гладко втолочений (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. утолочений — (втолочений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утолочити. || утолочено (втолочено), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови