1. Великий тлумачний словник сучасної мови

утолочений

утоло́чений

(втолочений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утолочити.

|| утолочено (втолочено), безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утолочений — утоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. утолочений — УТОЛО́ЧЕНИЙ (ВТОЛО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утолочи́ти. Плац був гладко втолочений (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. утолочений — УТОЛО́ЧЕНИЙ (ВТОЛО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утолочи́ти. Плац був гладко втолочений (Фр., V, 1951, 383). Словник української мови в 11 томах