утримуватися
УТРИ́МУВАТИСЯ¹ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТРИ́МАТИСЯ (ВТРИ́МАТИСЯ), аюся, аєшся, док.
1. Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштоху, удару і т. ін.
Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Хотк., II, 1966, 137);
Підвівшись на весь зріст, він розкручує над головою кінець віжок, здригається, хилиться на вибоях і невідомо яким чудом втримується на санях (Стельмах, І, 1962, 76);
На палубі біля люка товаришів зустрічав Олег. Він теж подав руку льотчикові, допоміг утриматися в першу мить на хисткій палубі (Ле, Клен. лист, 1960, 222);
Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг (Тют., Вир, 1964, 198).
2. Стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку.
Один Гаріфулін ніколи не втримувався, щоб не зачепити бая якимсь гострим словом (Донч., І, 1956, 115);
Ніхто не втримувався, щоб не кинути в її карнавку злотого (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84);
Горобчик аж отерп зо страху: хотів уже втікати, та якось утримався. Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика (Л. Укр., III, 1952, 482);
Проїжджаючи потім від станції Князівки додому повз Чумаків хутір, Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (Головко, II, 1957, 414);
Напосідалися такі лихі та в’їдливі комарі, що не можна було втриматися (Збан., Сеспель, 1961, 110).
3. Не відступати під натиском ворога, триматися на якій-небудь позиції.
Майор певен, що найкращий полк будь-якої іншої армії світу не втримався б на цій проклятій дамбі в таких умовах. Але ж його полк — радянський (Гончар, III, 1959, 368);
А тримала [гарнізон] одна думка, один наказ: вистояти, утриматися, відбивати, аж поки не підійдуть свіжі частини (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).
4. Зберігатися однаковим, незмінним або в цілості.
Поширюються вони [заморозки] на велику територію і утримуються протягом кількох діб (Хлібороб Укр., 10, 1965, 13);
— Коли я вперше запитав старого, скільки він знає пісень, то почув: «Та, мабуть, сто».. І як ото стільки може в голові втриматись? (Стельмах, І, 1962, 386);
// розм. Залишатися на попередній роботі, посаді і т. ін., незважаючи на певні обставини.
— Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий. Клим Степанович зітхнув, ніби шкодуючи того молодика з дипломом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 188);
Щоб утриматись на роботі, він таки пішов до директора цирку (Ткач, Арена, 1960, 170);
// Уникнути покарання, переслідування і т. ін.
Революція розігнала їх [Шамраїв], розполохала. Утримався лише Купріян Шамрай і то через те, що в червоній кінноті служив (Тют., Вир, 1964, 414).
6. Не голосувати за кого-, що-небудь.
[Дудар:] За кого ж ти голосував? [Ромашка:] Утримався (Мик., І, 1957, 70);
За скликання об’єднаного засідання Рад голосували всі, крім Поповича, який утримався (Головко, II, 1957, 465).
6. тільки недок. Пас. до утри́мувати¹.
Проходить кіннота, займає плацдарм,.. який такою дорогою ціною втримувався для неї тут протягом майже двох місяців (Гончар, II, 1959, 383).
УТРИ́МУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок.
1. Мати засоби до існування.
Його жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (Фр., VI, 1951, 237).
2. Пас. до утри́мувати².
Значення в інших словниках
- утримуватися — утри́муватися 1 дієслово недоконаного виду забезпечуватися засобами до існування утри́муватися 2 дієслово недоконаного виду стримуватися; затримуватися, зберігатися Орфографічний словник української мови
- утримуватися — (на ногах) зберігати рівновагу, (від чого) стримуватися, (- мороз) триматися, не слабнути, (на праці) не залишати чого, (на зборах) не голосувати, док. ВТРИМАТИСЯ, (з ч. не) не втерпіти, (на ногах) г. встоятись на місці Словник синонімів Караванського
- утримуватися — [утримуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а (забезпечуватися засобами до існування) Орфоепічний словник української мови
- утримуватися — УТРИ́МУВАТИСЯ¹ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТРИ́МАТИСЯ (ВТРИ́МАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштовху, удару і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- утримуватися — I (втримуватися), -уюся, -уєшся, недок., утриматися (втриматися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштовху, удару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утримуватися — ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ (ЗІСТАВА́ТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), ПОЛИША́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови