утримуватися
УТРИ́МУВАТИСЯ¹ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТРИ́МАТИСЯ (ВТРИ́МАТИСЯ), аюся, аєшся, док.
1. Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштовху, удару і т. ін.
Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич);
Коні остатками сил хочуть утриматися на воді й доплисти до берега (Б. Лепкий);
Підвівшись на весь зріст, він розкручує над головою кінець віжок, здригається, хилиться на вибоях і невідомо яким чудом втримується на санях (М. Стельмах);
На палубі біля люка товаришів зустрічав Олег. Він теж подав руку льотчикові, допоміг утриматися в першу мить на хисткій палубі (Іван Ле);
Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг (Григорій Тютюнник).
2. Стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку.
Один Гаріфулін ніколи не втримувався, щоб не зачепити бая якимсь гострим словом (О. Донченко);
Ніхто не втримувався, щоб не кинути в її карнавку злотого (С. Чорнобривець);
Горобчик аж отерп зо страху: хотів уже втікати, та якось утримався. Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика (Леся Українка);
Проїжджаючи потім від станції Князівки додому повз Чумаків хутір, Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (А. Головко);
Напосідалися такі лихі та в'їдливі комарі, що не можна було втриматися (Ю. Збанацький);
І хоч як намагався комендант виказати свою байдужість, але не втримався і тихо вилаявся (П. Загребельний);
Подякуй долі та й кульгай собі делікатно, не пияч, не горлай та утримуйся від брехень (О. Довженко);
Нічого з киянами не сталося б, якби вони один один рік утримались від купання або не пішли до лісу по гриби (Ю. Щербак).
3. Не відступати під натиском ворога, триматися на якій-небудь позиції.
Майор певен, що найкращий полк будь-якої іншої армії світу не втримався б на цій проклятій дамбі в таких умовах (О. Гончар);
А тримала [гарнізон] одна думка, один наказ: вистояти, утриматися, відбивати, аж поки не підійдуть свіжі частини (В. Козаченко).
4. Зберігатися однаковим, незмінним або в цілості.
Поширюються вони [заморозки] на велику територію і утримуються протягом кількох діб (із журн.);
– Коли я вперше запитав старого, скільки він знає пісень, то почув: “Та, мабуть, сто” .. І як ото стільки може в голові втриматись? (М. Стельмах);
// розм. Залишатися на попередній роботі, посаді і т. ін., незважаючи на певні обставини.
– Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий (І. Цюпа);
Щоб утриматись на роботі, він таки пішов до директора цирку (Д. Ткач);
// Уникнути покарання, переслідування і т. ін.
Революція розігнала їх [Шамраїв], розполохала. Утримався лише Купріян Шамрай і то через те, що в червоній кінноті служив (Григорій Тютюнник).
5. Не голосувати за кого-, що-небудь.
[Дудар:] За кого ж ти голосував? [Ромашка:] Утримався (І. Микитенко);
За скликання об'єднаного засідання Рад голосували всі, крім Поповича, який утримався (А. Головко).
6. тільки недок. Пас. до утри́мувати¹.
Проходить кіннота, займає плацдарм, .. який такою дорогою ціною втримувався для неї тут протягом майже двох місяців (О. Гончар).
(1) Утри́матися в крі́слі – зберегти свою посаду.
– Головне для нього [бюрократа] – не справа .. Ні, головне передусім – утриматися в кріслі (з газ.);
(2) Утри́матися на плаву́ – зберегти матеріальне становище, відповідний соціальний статус, не опускатися.
Чи зможуть продмашівці утриматися на плаву – вийти хоча б на торішній прибуток..? Сумнівно (з газ.);
(3) Утри́матися на тро́ні – зберегти владу, становище монарха.
– Та цар ладен пролити ріки народної крові, аби самому йому .. утриматися на троні (А. Головко).
УТРИ́МУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок.
1. Мати засоби до існування.
Його жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (І. Франко);
Дитячі садки, за винятком відомчих, утримуються за рахунок відповідно міських, районних, селищних бюджетів (з наук.-попул. літ.).
2. Пас. до утри́мувати².
У Фонд не вносять кошти .. установи громадських організацій, які утримуються за рахунок добровільних і членських внесків (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- утримуватися — утри́муватися 1 дієслово недоконаного виду забезпечуватися засобами до існування утри́муватися 2 дієслово недоконаного виду стримуватися; затримуватися, зберігатися Орфографічний словник української мови
- утримуватися — (на ногах) зберігати рівновагу, (від чого) стримуватися, (- мороз) триматися, не слабнути, (на праці) не залишати чого, (на зборах) не голосувати, док. ВТРИМАТИСЯ, (з ч. не) не втерпіти, (на ногах) г. встоятись на місці Словник синонімів Караванського
- утримуватися — [утримуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а (забезпечуватися засобами до існування) Орфоепічний словник української мови
- утримуватися — I (втримуватися), -уюся, -уєшся, недок., утриматися (втриматися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштовху, удару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утримуватися — ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ (ЗІСТАВА́ТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), ПОЛИША́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- утримуватися — УТРИ́МУВАТИСЯ¹ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТРИ́МАТИСЯ (ВТРИ́МАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштоху, удару і т. ін. Словник української мови в 11 томах