утримувати

УТРИ́МУВАТИ¹ (ВТРИ́МУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРИ́МАТИ (ВТРИ́МАТИ), аю, аєш, док., кого, що.

1. Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти.

Солдати стояли непорушні і похмуро супилися. Мерзли руки в подертих рукавицях, насилу утримуючи рушниці (З. Тулуб);

Марина зіп'ялась навшпиньки й зірвала яблуко. Але не втримала – впустила. Чути, як гупнуло (А. Головко);

І сам ти впав був од тяжкої рани, Та прапор полку у руці втримав (М. Рильський).

2. Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування кого-, чого-небудь або зупиняти зовсім.

Чайчиха підбитою птицею впала на край саней, намагаючись втримати, спинити їх безсилими руками (М. Стельмах);

// Тримаючи, притримуючи кого-небудь, перешкоджати щось зробити.

Кассандра поривається кинутися з муру на поле, сестра утримує і бореться з нею (Леся Українка);

Це був Юлій. Я ступнув був до нього, але Жабі утримала мене за руку (Олесь Досвітній);

// Стримувати кого-небудь від якихось дій, вчинків.

Вакуленко зрозумів бажання молодого матроса, але єдине, що його утримувало від остаточного рішення – це екзальтованість Бучного (Д. Ткач);

Яремченко не втримував старого. Слухав його мову – пристрасну, злу (Д. Бедзик).

3. Просити або змушувати кого-небудь залишатися де-небудь; не відпускати.

Алла Михайлівна вже не втримувала мене, навіть не глянула на мене, прощаючись (Леся Українка);

Сім'я – це активний процес відтворення материнства, яке утримує жінку в межах дому (з наук.-попул. літ.);

– О, коли б то знаття! За руки б його схопила, силоміць би утримала, не пустила б у ту .. Америку (І. Цюпа);

Віщувало серце, що як тільки зміцніють синові крила, – не втримати його в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар).

4. Не віддавати ворогові якоїсь позиції, якогось рубежу, військового об'єкта і т. ін.

– Взвод утримує сектор біля мосту. Бармаш вступив у бій просто з дороги (В. Козаченко);

Ми мали наказ утримувати задінський плацдарм (Іван Ле);

– Ти знаєш, коли ми не втримаємо отої переправи, значить, пиши – наша сторона програла маневри (М. Трублаїні);

– Під загрозою – залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас, таврійські комунари, будь-що втримати залізницю (О. Гончар).

5. Зберігати що-небудь однаковим, незмінним.

– Державу тільки на одному мечі не втримаєш. Тут мислити треба (А. Хижняк);

Дивно було: бригади втримати не міг [Муравйов], а тут ще більшими людськими масами розпоряджається (О. Гончар);

Мало збудити інтерес до теми, про яку повинен розповісти [науково-популярний] фільм. Його слід ще утримати, не дати йому згаснути (з наук. літ.);

// Залишати у себе, в своєму користуванні, не віддавати іншому.

– Ми хочемо тільки одного: щоб земля наших дідів залишилась за нами. А пан знову хоче її відібрати .. То розузнай [дізнайся], як нам утримати землю в своїх руках і кому бити чолом (М. Стельмах);

// Тримати в собі, не випускати.

Горщечки та кубики повинні бути добре проникними для коренів, здатними утримувати велику кількість води та розчинів мінеральних солей (з наук. літ.).

6. Відраховуючи певну частину якої-небудь суми (зарплати і т. ін.), не віддавати її з якихось причин.

◇ (1) І на шнурку́ не втри́мати (вде́ржати і т. ін.) кого – ніякою силою не втримати когось.

[Луїза:] Як тільки тут що почнеться, то мене ніхто й на шнурку не вдержить (Леся Українка);

Не вде́ржати (не втри́мати) [свого́] язика́ див. уде́ржувати;

(2) Утри́мувати (трима́ти і т. ін.) / утри́мати і т. ін. рівнова́гу – певними зусиллями зберігати стійке положення.

Десяцькі з двох боків за ніжки придержали ослона, а Пігловський став обома ногами на дошку і, тримаючи рівновагу, дрібно пішов по ній (М. Стельмах);

Дівчина боялася, що я не втримаю рівноваги й звалюся вниз (Л. Смілянський);

(3) Утри́мувати / утри́мати се́рце – те саме, що Зде́ржувати / здержа́ти се́рце (див. зде́ржувати).

Коли доля велить полягти за мій край В несподівану ранню могилу, Ти, мій батьку святий, серце скорбне втримай: Моя смерть дасть відвагу і силу! (М. Старицький).

УТРИ́МУВАТИ², ую, уєш, недок., кого, що.

1. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування.

Залишитись у цей скрутний час без людини, яка, сказати правду, утримує весь дім, це рівнозначно тому, що загинути взагалі (Ірина Вільде);

// Піклуватися ким-небудь.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (з мови документів);

// Доглядати, годувати (тварин) де-небудь.

Довгий час на свинарських фермах .. тварин на відгодівлі утримували в станках (із журн.).

2. Бути власником, господарем якого-небудь закладу, підприємства.

Дитинство своє провела [Докія Григорівна] в притулку, який утримувала вдова-поміщиця (О. Донченко).

3. Тримати в певному стані.

Утримувати робочі місця в зразковому порядку;

Утримувати плантації в розпушеному і чистому від бур'янів стані.