1. Словник синонімів Караванського

утримувати

(коня) стримувати, (од падіння) притримувати, (в руках) затримувати, зберігати, залишати, не пускати з, не віддавати, (в пам'яті) берегти, (відсотки) стягати, (з платні) вивертати, (тварин) ТРИМАТИ, (бар) мати, (сім'ю) забезпечувати потреби чиї, о. поїти-годувати

(рівновагу) держати, тримати; (рух) гальмувати, затримувати, притримувати, стримувати, здержувати; (гостя) не відпускати; (фортецю) не віддавати; (вологу) зберігати, не губити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утримувати — утри́мувати 1 дієслово недоконаного виду забезпечувати засобами до існування утри́мувати 2 дієслово недоконаного виду затримувати, не відпускати; зберігати Орфографічний словник української мови
  2. утримувати — УТРИ́МУВАТИ¹ (ВТРИ́МУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРИ́МАТИ (ВТРИ́МАТИ), аю, аєш, док., кого, що. 1. Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Солдати стояли непорушні і похмуро супилися. Мерзли руки в подертих рукавицях, насилу утримуючи рушниці (З. Словник української мови у 20 томах
  3. утримувати — I (втримувати), -ую, -уєш, недок., утримати (втримати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Утримувати рівновагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утримувати — ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати упасти, похилитися комусь, чомусь), ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ, ПІДПИРА́ТИ, ПІДСТРАХО́ВУВАТИ, ПОПИРА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. утримувати — Утри́мувати, -мую, -муєш кого. Вона́ утри́мує свою́ роди́ну утри́мувати, утри́мати і втри́мувати, втри́мати кого від чого, що (вдержувати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. утримувати — УТРИ́МУВАТИ¹ (ВТРИ́МУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРИ́МАТИ (ВТРИ́МАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Солдати стояли непорушні і похмуро супилися. Словник української мови в 11 томах
  7. утримувати — Утримувати, -мую, -єш сов. в. утримати, -маю, -єш, гл. 1) Удерживать, удержать. 2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину. Гн. II. 24. Словник української мови Грінченка