утримувати

Значення в інших словниках

1. утримувати — утри́мувати 1 дієслово недоконаного виду забезпечувати засобами до існування утри́мувати 2 дієслово недоконаного виду затримувати, не відпускати; зберігати Орфографічний словник української мови
2. утримувати — (коня) стримувати, (од падіння) притримувати, (в руках) затримувати, зберігати, залишати, не пускати з, не віддавати, (в пам'яті) берегти, (відсотки) стягати, (з платні) вивертати, (тварин) ТРИМАТИ, (бар) мати, (сім'ю) забезпечувати потреби чиї... Словник синонімів Караванського
3. утримувати — УТРИ́МУВАТИ¹ (ВТРИ́МУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРИ́МАТИ (ВТРИ́МАТИ), аю, аєш, док., кого, що. 1. Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Солдати стояли непорушні і похмуро супилися. Мерзли руки в подертих рукавицях, насилу утримуючи рушниці (З. Словник української мови у 20 томах
4. утримувати — I (втримувати), -ую, -уєш, недок., утримати (втримати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Утримувати рівновагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утримувати — ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати упасти, похилитися комусь, чомусь), ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ, ПІДПИРА́ТИ, ПІДСТРАХО́ВУВАТИ, ПОПИРА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
6. утримувати — Утри́мувати, -мую, -муєш кого. Вона́ утри́мує свою́ роди́ну утри́мувати, утри́мати і втри́мувати, втри́мати кого від чого, що (вдержувати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утримувати — УТРИ́МУВАТИ¹ (ВТРИ́МУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРИ́МАТИ (ВТРИ́МАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Солдати стояли непорушні і похмуро супилися. Словник української мови в 11 томах