1. Словник української мови в 11 томах

утятий

УТЯ́ТИЙ (ВТЯ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утя́ти.

З обрізаними вухами, утятими носами чи обрубаними руками вони [каліки] сиділи окружно під церквою (Панч, Гомон. Україна, 1954, 95);

В звичайні метри і традиційні строфічні побудови він [Є. Плужник] уміє внести.. багато свого, індивідуального (вільна «текучість» ритмів,.. а часто й зовсім обрубані, утяті рядки) (Не ілюстрація.., 1967, 321);

// утя́то, безос. присудк. сл.

Олю, Олю, — чуєш? — свято! Вже ми вільні! Сонця блиск! Гідрі голову утято, зник фашистський чорний тиск (Тич., II, 1957, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утятий — утя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. утятий — УТЯ́ТИЙ (ВТЯ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утя́ти. З обрізаними вухами, утятими носами чи обрубаними руками вони [каліки] сиділи окружно під церквою (П. Панч); А дорога – ота спадна – втята, обірвався – летів-летів – бився об каміння (В. Словник української мови у 20 томах
  3. утятий — (втятий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утяти. || утято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови