утік
УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою).
— Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (Н.-Лев., IV, 1956, 266);
Вона перезаряджала човник. І замість золотистого утоку ввіпхнула бежевий (Веч. Київ, 21.VIII 1961, 2).
УТІ́К², уте́ку, ч., заст. Утеча.
Утік не славен (Номис, 1864, № 4400).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утік — уті́к 1 іменник чоловічого роду поперечні нитки уті́к 2 іменник чоловічого роду утеча рідко Орфографічний словник української мови
- утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). – Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (І. Словник української мови у 20 томах
- утік — I уток, утоку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). II утеку, ч. 1》 заст. Утеча. 2》 зах. Сукровиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утік — I. УТІ́К (УТО́К) (поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми), ПІТКА́ННЯ, ТКАННЯ, ПОРО́БОК. Текстурований уток; Плахта була на синьому пітканні — синіжка, і малюнок на ній папороть (Ю. Словник синонімів української мови
- утік — Утік, утеку м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73. Словник української мови Грінченка