1. Словник синонімів української мови

утік

I. УТІ́К (УТО́К) (поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми), ПІТКА́ННЯ, ТКАННЯ, ПОРО́БОК. Текстурований уток; Плахта була на синьому пітканні — синіжка, і малюнок на ній папороть (Ю. Яновський); Основа нитяна, а ткання вовняне (Словник Б. Грінченка); Основа їх (килимів) буває вовняна, конопляна, льняна, переткана вовняним поробком (з журналу).

УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утік — уті́к 1 іменник чоловічого роду поперечні нитки уті́к 2 іменник чоловічого роду утеча рідко Орфографічний словник української мови
  2. утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). – Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (І. Словник української мови у 20 томах
  3. утік — I уток, утоку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). II утеку, ч. 1》 заст. Утеча. 2》 зах. Сукровиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). — Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. утік — Утік, утеку м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73. Словник української мови Грінченка