1. Словник української мови Грінченка

утік

Утік, утеку

м.

1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ.

2) Сукровица. Вх. Зн. 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утік — уті́к 1 іменник чоловічого роду поперечні нитки уті́к 2 іменник чоловічого роду утеча рідко Орфографічний словник української мови
  2. утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). – Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (І. Словник української мови у 20 томах
  3. утік — I уток, утоку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). II утеку, ч. 1》 заст. Утеча. 2》 зах. Сукровиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утік — I. УТІ́К (УТО́К) (поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми), ПІТКА́ННЯ, ТКАННЯ, ПОРО́БОК. Текстурований уток; Плахта була на синьому пітканні — синіжка, і малюнок на ній папороть (Ю. Словник синонімів української мови
  5. утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). — Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах