1. Словник української мови в 11 томах

утіхонька

УТІ́ХОНЬКА (ВТІ́ХОНЬКА), и́, ж. Пестл. до уті́ха.

— Марусечка наша… Одним одна ж зосталася вона в нас, втіхонька моя (Юхвід, Оля, 1959, 244).

Собі́ на вті́хоньку — те саме, що Собі́ на вті́ху ( див. уті́ха).

Гуляє панство, зустрічає Собі на втіхоньку весну… (Стар., Поет. тв., 1958, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утіхонька — уті́хонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. утіхонька — УТІ́ХОНЬКА (ВТІ́ХОНЬКА), и, ж. Пестл. до уті́ха. – Марусечка наша... Одним одна ж зосталася вона в нас, втіхонька моя (Л. Юхвід). (1) Собі́ на вті́хоньку – те саме, що Собі́ на вті́ху (див. уті́ха). Гуляє панство, зустрічає Собі на втіхоньку весну... (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  3. утіхонька — (втіхонька), -и, ж. Пестл. до утіха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утіхонька — Утіха, -хи ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. ум. утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. Словник української мови Грінченка