утішка

УТІ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що уті́ха.

Дітки гомонять самі одні, і вже така їм утішка з того, як горобці прилетять — зацвірінькають або голуб попогуде (Вовчок, І, 1955, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утішка — уті́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. утішка — УТІ́ШКА (ВТІ́́ШКА), и, ж., розм. Те саме, що уті́ха. Дітки гомонять самі одні, і вже така їм утішка з того, як горобці прилетять – зацвірінькають або голуб попогуде (Марко Вовчок); Ще одним жанром фольклору, безпосередньо пов'язаним з дитинством, є забавлянки (утішки) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. утішка — -и, ж., розм. Те саме, що утіха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утішка — Утішка, -ки ж. ум. отъ утіха. Словник української мови Грінченка