утішка
УТІ́ШКА (ВТІ́́ШКА), и, ж., розм.
Те саме, що уті́ха.
Дітки гомонять самі одні, і вже така їм утішка з того, як горобці прилетять – зацвірінькають або голуб попогуде (Марко Вовчок);
Ще одним жанром фольклору, безпосередньо пов'язаним з дитинством, є забавлянки (утішки) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утішка — уті́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- утішка — -и, ж., розм. Те саме, що утіха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утішка — УТІ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що уті́ха. Дітки гомонять самі одні, і вже така їм утішка з того, як горобці прилетять — зацвірінькають або голуб попогуде (Вовчок, І, 1955, 249). Словник української мови в 11 томах
- утішка — Утішка, -ки ж. ум. отъ утіха. Словник української мови Грінченка