ухвалений
УХВА́ЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ухвали́ти¹.
Іванов, присвічуючи кишеньковим ліхтариком, читав сам собі текст відозви до всіх робітників міста Славгорода, щойно ухваленої на спільному засіданні партійного комітету та заводського партійного осередку (Головко, II, 1957, 617).
УХВА́ЛЕНИЙ², а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до ухвали́ти².
— А в вашому ухваленому замку лишилась-но жонота [жіноцтво] сама (Стар., Облога.., 1961, 25);
Усмішка надзвичайно красила її всю, робила її принаднішою од ухвалених вродливиць (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ухвалений — ухва́лений 1 дієприкметник прийнятий, затверджений ухва́лений 2 прикметник розхвалений рідко Орфографічний словник української мови
- ухвалений — [ухвалеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ухвалений — УХВА́ЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до ухвали́ти¹. Іванов, присвічуючи кишеньковим ліхтариком, читав сам собі текст відозви до всіх робітників міста Славгорода, щойно ухваленої на спільному засіданні партійного комітету та заводського партійного осередку (А. Словник української мови у 20 томах
- ухвалений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухвалити I. || ухвалено, безос. присудк. сл. II -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухвалити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухвалений — Ухва́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)