1. Словник української мови в 11 томах

уходник

УХО́ДНИК, а, ч., іст. Те саме, що відхі́дник¹.

— Старого майстра нашого ломакою до смерті забили [грабіжники] та парубка-уходника… (Тулуб, Людолови, II, 1957, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уходник — ухо́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. уходник — УХО́ДНИК, а, ч., іст. Те саме, що відхі́дник¹. – Старого майстра нашого ломакою до смерті забили [грабіжники] та парубка-уходника... (З. Тулуб); Будемо так робити, як роблять уходники на диких полях. Будемо стерегтися (А. Чайковський). Словник української мови у 20 томах
  3. уходник — -а, ч., іст. Те саме, що відхідник I. Великий тлумачний словник сучасної мови