уходник
УХО́ДНИК, а, ч., іст.
Те саме, що відхі́дник¹.
– Старого майстра нашого ломакою до смерті забили [грабіжники] та парубка-уходника... (З. Тулуб);
Будемо так робити, як роблять уходники на диких полях. Будемо стерегтися (А. Чайковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уходник — ухо́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- уходник — -а, ч., іст. Те саме, що відхідник I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уходник — УХО́ДНИК, а, ч., іст. Те саме, що відхі́дник¹. — Старого майстра нашого ломакою до смерті забили [грабіжники] та парубка-уходника… (Тулуб, Людолови, II, 1957, 143). Словник української мови в 11 томах