учта

У́ЧТА¹, и, ж. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події; взагалі багатолюдний банкет.

По учті рушили [стрільці] на лови в тухольські ліси (Фр., VI, 1951, 8);

Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря. Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Л. Укр., III, 1952, 666);

Щастя наше — дружні учти, Товариське частування… (Крим., Вибр., 1965, 123);

Розповідаючи.. на пароплаві про пишну учту, Микола Іванович довго перелічував запрошених (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 83);

Прочан кликано на учти княжі, місця їм відводилися коло Ярослава, подавано багато грибних потрав (Загреб., Диво, 1968, 375).

У́ЧТА², и, ж., рідко. Пошана.

Учта, яку виявили Хмельницького споборники, зворушила запорожців (Панч, III, 1956, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учта — у́чта: — бенкет [52,VII,XIX] Після такого влову відбувалася спільна учта, по чім, запевно, велика громада розходилася [XIX] — бенкет, вшанування когось [3] — бенкет, гостина [1] — бенкет, пир [XI] — торжество, бенкет [25] Словник з творів Івана Франка
  2. учта — у́чта 1 іменник жіночого роду банкет у́чта 2 іменник жіночого роду пошана рідко Орфографічний словник української мови
  3. учта — I -и, ж. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події; взагалі багатолюдний банкет. II -и, ж., рідко. Пошана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. учта — У́ЧТА¹, и, ж. 1. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події; взагалі багатолюдний банкет. По учті рушили [стрільці] на лови в тухольські ліси (І. Словник української мови у 20 томах
  5. учта — БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С. Словник синонімів української мови
  6. учта — У́чта, -ти, -ті; у́чти, учт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. учта — У́чта, -ти ж. Угощеніе, пиръ. О. 1861. XI. Свид. 12. Прийшли гості.... почалась учта. Св. І. 57. Словник української мови Грінченка