1. Словник української мови в 11 томах

ушкоджений

УШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ушко́дити.

— Невже справді відморозив? — І хазяїн уже не гримав ні на кого, а з довірою позирав на Єгора, на його червоні від снігу, вправні руки, що ними він розтирав ушкоджені ноги (Шиян, Баланда, 1957, 17);

Молоді соснові деревця, колись майже ясно-зеленої й блискучої барви, були поламані й навіки ушкоджені (Коб., І, 1956, 463);

Сортують ягоди під час збирання, не допускаючи наявності в товарній продукції зелених та ушкоджених шкідниками чи хворобами (Колг. Укр., 7, 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушкоджений — ушко́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ушкоджений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
  3. ушкоджений — УШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ушко́дити. – Невже справді відморозив? – І хазяїн уже не гримав ні на кого, а з довірою позирав на Єгора, на його червоні від снігу, вправні руки, що ними він розтирав ушкоджені ноги (А. Словник української мови у 20 томах
  4. ушкоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ушкодити. || ушкоджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ушкоджений — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. ушкоджений — Ушко́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)