ушкодження

УШКО́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ушко́дити.

Підвищені дози променистої енергії спричиняються до тяжких ушкоджень очей (Наука.., 8, 1967, 40);

Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (Фр., II, 1950, 263).

2. Ушкоджене місце.

Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі.., засудили звичайно енергічну [енергійну] й рухливу жінку на кількатижневе лежання (Коб., III, 1956, 189);

Оглянувши комірку і не знайшовши ушкоджень, Степан сів під хатину відпочити (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 84).