фамільний
ФАМІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. заст. Прикм. до фамі́лія 2; родовий.
Це була натура добра зроду, але зовсім попсована фамільними традиціями панства (Н.-Лев., II, 1956, 39);
Найпоширенішими в минулому були герби особисті й фамільні (Наука.., 6, 1978, 40);
// Належний фамілії (у 2 знач.).
Десять коломийських возів було вивершено фамільним посудом — золотими келихами, срібними блюдами, розшитими обрусами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 354).
2. діал. Прикм. до фамі́лія 3; належний фамілії (у 3 знач.); родинний.
Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 90).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фамільний — фамі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- фамільний — Родинний, родовий, сімейний Словник синонімів Вусика
- фамільний — ФАМІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до фамі́лія 2; родовий. Це була натура добра зроду, але зовсім попсована фамільними традиціями панства (І. Нечуй-Левицький); Найпоширенішими в минулому були герби особисті й фамільні (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- фамільний — -а, -е. 1》 заст. Прикм. до фамілія 2); родовий. || Належний фамілії (у 2 знач.). 2》 діал. Прикм. до фамілія 3). || Належний фамілії (у 3 знач.); родинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фамільний — фамі́льний (від фамілія) 1. Спадковий. 2. Належний до сім’ї, сімейний. Словник іншомовних слів Мельничука
- фамільний — РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на. СПАДКО́ВИЙ (про фізичні й духовні якості — який передається наступним поколінням), ВРО́ДЖЕНИЙ, РОДОВИ́Й, РОДИ́ННИЙ, ФАМІ́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- фамільний — рос. фамильный (від фамілія) — спадковий, належний до родини, сім'ї, сімейний. Eкономічна енциклопедія