фамільний

РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на.

СПАДКО́ВИЙ (про фізичні й духовні якості — який передається наступним поколінням), ВРО́ДЖЕНИЙ, РОДОВИ́Й, РОДИ́ННИЙ, ФАМІ́ЛЬНИЙ заст., ФАМІЛІ́ЙНИЙ заст., діал. — Щоправда, характер поганий. Але ж, батеньку мій, усім не догодиш!.. Потім, можливо, це в нього спадкове (О. Довженко); Очі в графині жовті, не такі, як у Лукії, але це родове, графи Скаржинські завжди мали такі очі, круглі, жовті й пронизливі (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фамільний — фамі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фамільний — Родинний, родовий, сімейний Словник синонімів Вусика
  3. фамільний — ФАМІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до фамі́лія 2; родовий. Це була натура добра зроду, але зовсім попсована фамільними традиціями панства (І. Нечуй-Левицький); Найпоширенішими в минулому були герби особисті й фамільні (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. фамільний — -а, -е. 1》 заст. Прикм. до фамілія 2); родовий. || Належний фамілії (у 2 знач.). 2》 діал. Прикм. до фамілія 3). || Належний фамілії (у 3 знач.); родинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фамільний — фамі́льний (від фамілія) 1. Спадковий. 2. Належний до сім’ї, сімейний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фамільний — ФАМІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до фамі́лія 2; родовий. Це була натура добра зроду, але зовсім попсована фамільними традиціями панства (Н.-Лев., II, 1956, 39); Найпоширенішими в минулому були герби особисті й фамільні (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  7. фамільний — рос. фамильный (від фамілія) — спадковий, належний до родини, сім'ї, сімейний. Eкономічна енциклопедія