фамільярність
ФАМІЛЬЯ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. фамілья́рний.
Побачивши мене, вона [бабуся] зараз вдалася до мене з фамільярністю, властивою старим слугам (Л. Укр., III, 1952, 603);
— Не ображайте главу міста, батеньку, хоч ви і вчений, — сказав з грубуватою фамільярністю справник Хрєнов (Довж., І, 1958, 441);
Чималу групу емоційно забарвлених слів становлять слова з відтінком, фамільярності, тобто слова, властиві розв’язній, безцеремонній розмовній мові (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 79).
2. Фамільярний учинок, жест, розв’язне, безцеремонне звернення до когось і т. ін.; панібратство.
— А вас не бентежать надто добросусідські стосунки вчителя з братами-селянами? Він гуляє в них, а в себе навіть трактує їх кофієм з молоком. Для чого бо це таке панібратство і фамільярність? (Стельмах, І, 1962, 268).
Значення в інших словниках
- фамільярність — фамілья́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фамільярність — [фам'іл'йарн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- фамільярність — ФАМІЛЬЯ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. фамілья́рний. Побачивши мене, вона [бабуся] зараз вдалася до мене з фамільярністю, властивою старим слугам (Леся Українка); – Не ображайте главу міста, батеньку, хоч ви і вчений... Словник української мови у 20 томах
- фамільярність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. фамільярний. 2》 Фамільярний учинок, жест, розв'язне, безцеремонне звернення до когось і т. ін.; панібратство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фамільярність — Фамілья́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)